Без карти і компасу взимку (орієнтування)

Вміння добре орієнтуватися в будь-яких умовах приходить не відразу, але навчитися цьому можна. Потрібно тільки бути спостережливим, твердо знати ознаки, які допомагають знайти вірний шлях.
Ось деякі ознаки для орієнтування взимку:
1. Снігу буває більше на північній стороні дерев, будівель та інших предметів, так як з південної він швидше відтає.

Особливо добре це помітно на дахах будинків і різних будівель. Занос снігом будов та інших предметів залежить від напрямку постійно дують вітрів. Так, у степовій частині України з переважаючими тут східними і північно-східними вітрами з цього ж боку і більше замети, хоча сніг тане швидше все ж з півдня.
2. У гірській місцевостісніг швидше тане на тих схилах, які знаходяться з південної сторони. В рівнинній або горбистій місцевості сніг на пагорках і горбках швидше тане теж з південної сторони.

3. Сніг в ярах, лощинах і ямах на північній стороні тане значно раніше, ніж на південній. Пояснюється це тим, що північні скати цих утворень отримують більше сонячної енергії, так як сонячні промені потрапляють на їх поверхню під більш прямим кутом.
4. Ранньою весною на снігу навколо дерев, пнів, різних стовпів, що стоять на відкритому місці, з'являються лунки неправильної форми: вони начебто витягнуті в одну сторону - до півдня. Так як Сонце в наших широтах світить більшу частину дня з півдня, сонячні промені відбиваються від південного боку дерева або стовпа. На північній стороні лунок нерідко видний гребінець снігу.

5. Поверхня снігу на схилах великих кучугур, звернених до Сонця, напередодні зими та на початку весни як би поїдена "ощетінівается" утворюючи своєрідні виступи, розділені западинами. Характерно, що всі ці виступи паралельні і не тільки спрямовані на південь, але й кут їх нахилу відповідає висоті полуденного Сонця в місці спостереження.

Зимові покажчики напрямків
Вибираючи взимку орієнтири, слід враховувати, що на сніжному фоні, особливо в сонячну погоду або місячної ночі, яскраво вимальовуються всі темні предмети - чагарники, узлісся, споруди і т. д.
Якщо ви вирушили в дорогу на автомобілі або велосипеді, слід заздалегідь уточнити майбутній маршрут руху, опитавши місцевих жителів. Треба встановити напрям і прохідність зимових доріг, вивчити карту або маршрутну схему, дізнатися ширину і стан шляху, глибину снігового покриву по узбіччях доріг, характер перешкод, прихованих під снігом, стан річкових і озерних ділянок, товщину льоду та можливі об'їзди.
Пересуваючись по бездоріжжю на лижах, слід вибирати лінійні орієнтири, наприклад річки, струмки, залізні, шосейні і грунтові дороги, обсаджені деревами, узлісся, паркани, лощини, яри, хребти і т. п., якщо їх напрямок збігається з заданим. Звичайно, треба також знати, звідки і куди веде дорога, в яку сторону по відношенню до сторін горизонту тече річка, струмок або розташовані лощини, хребет і т. д.
Взимку не завжди легко помітити занесений снігом водотік або покриту сніжним покровом путівець. Отже, треба бути особливо уважним і розвивати у себе навички спостерігати і запам'ятовувати.
Обриви, звернені від вітру, іноді мають сніговий козирок.

На крутих стінках, звернених до вітру, при впливі завихрення снігу біля основи, утворюється так званий жолоб видування. Знаючи напрямок переважаючого вітру, легко визначити сторони горизонту.

Близько дерев, пнів, чагарників і навіть у окремих невеликих травинок з підвітряного боку часто утворюються трикутні снігові наноси. За ним, якщо знати напрямок вітру, можна орієнтуватися в рідкісному лісі і особливо у відкритому полі, в степу.
Сніг під дією вітру переміщається, в результаті створюються снігові накопичення у вигляді хвиль (заструг) і ряби. Заструги - найбільш поширена форма сніжної поверхні - розташовуються поперек, перпендикулярно до вітру. За сніжним хвилях (застругах) важко йти, але зате добре орієнтуватися, знаючи напрямок вітру, що їх створила. Так, С. В. Обручов згадує, що на Чукотці йому доводилося під час заметілі слідувати з урахуванням напрямку заструг. Часто використовують їх як орієнтири і в Арктиці.
За паморозі на деревах також можна орієнтуватися. Вона утворюється на гілках переважно з боку вітру.
Під час нетривалих маршрутів орієнтуються по напрямку вітру в даний момент. Скажімо, якщо потрібно відійти від місця привалу або стоянки в пошуках води, дров для вогнища і т. д., то слід запам'ятати напрямок вітру. Якщо при догляді він дме в обличчя, значить, при поверненні повинен дути в спину.